Хмельниччина 1940-х років.

У першій третині 1940-х років Хмельницька область (до 4 лютого 1954 року – Кам’янець-Подільська) – один із плацдармів Другої світової війни на території України. Так, під час нацистської окупації (8 липня 1941 — 25 березня 1944 рр.) у передмісті Ракове існував табір «Шталаг-355», де було знищено до 60 тис. радянських військовополонених; протягом 1941–1944 рр. проскурівський аеродром використовувався німецькою та угорською авіацією, у 1944–1945 рр. – радянською і чехословацькою союзною авіацією. Бої велися безпосередньо у містах і селах за участі регулярних військ і партизанських загонів, свідчення про які, як і про життя окупованих територій та наслідки війни, залишилися на архівних світлинах тих років.

Повоєнна доба, як і загалом у країні, – час відбудови, оновлення економічної й соціальної галузей, освіти та культури. Так, упродовж цього періоду побудовано десятки сільськогосподарських, промислових, транспортних, будівельних, інженерних об’єктів. Серед них – льонокомбінат, заводи хімічного волокна, цукрові заводи тощо. Відповідно зростала чисельність зайнятих у промисловому виробництві та у колгоспах на селі. Закладався розвиток легкої, лісової, деревообробної промисловості, приладобудування. Провідне ж місце посідало виробництво харчових продуктів із використанням місцевих ресурсів: цукрової, хлібопекарської, кондитерської, макаронної, овочеконсервної, м’ясної і молочної, спиртової, пивоварної, борошномельно-круп’яної, тютюнової тощо.