Чорнобиль.
"Жива" зона відчуження

26 квітня виповнюється 38 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, коли радіація перетворила мальовничий край півночі України у зону відчуження. Аварія, спричинена двома тепловими вибухами та подальшим руйнуванням четвертого енергоблока атомної електростанції, за міжнародною шкалою ядерних подій (INES) досягла самого найвищого – 7 рівня небезпеки.

Забравши тисячі життів, завдавши непоправної екологічної шкоди навколишньому природному середовищу України, Європи та інших країн світу, ця трагедія залишила глибокий слід в пам’яті й долях людей.

Вдруге Чорнобильська АЕС стала місцем подвигу та епіцентром світової уваги у лютому 2022 року. Внаслідок російського вторгнення в Україну окупація зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення тривала протягом 36 днів. Попри загрозу своєму життю, під неймовірним психологічним тиском та без відпочинку працівники Чорнобильської АЕС протягом 600 годин робили усе можливе і неможливе, щоб підтримувати усі системи і не допустити жодної аварії.

Сьогодні завдання усього цивілізованого світу – пам’ятати гіркі уроки Чорнобиля і не допустити нових. Підтвердженням важливості розуміння й осмислення Чорнобильської трагедії є включення у 2017 р. української номінації «Документальна спадщина, пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС», до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

Пропонований виставковий проєкт «Чорнобиль. «Жива» зона відчуження» дозволяє осмислити причини і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС через призму архівних документів і крізь драми людських доль. Він – про зону відчуження, ліквідаторів, вимушених переселенців і тих, хто вирішив повернутися на Малу Батьківщину. Ця виставка також про Чорнобиль як про один із найстрашніших злочинів радянської системи, що водночас є прикладом самовідданості, жертовності й героїзму ліквідаторів аварії.

Слава кожному українцю, який рятує Україну та світ від глобальних загроз.

«Трагедія»

26 квітня 1986 року в атмосферу Землі з атомного реактору 4-го енергоблоку Чорнобиля вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Уже через годину радіаційна обстановка в місті Прип’яті була критична. Жодних заходів на випадок аварійної ситуації передбачено не було. По всіх інструкціях і наказам, рішення про виселення з небезпечної зони повинні були приймати місцеві керівники. До моменту приїзду Урядової комісії можна було вивести із зони всіх людей навіть пішки, але ніхто не взяв на себе такої відповідальність (шведи спочатку вивезли людей із зони своєї станції, а тільки потім почали з'ясовувати, що викид відбувся не в них). Аварія в Чорнобилі показала неспроможність тодішнього уряду захистити свій народ, взяти на себе відповідальність за все, що сталося.

Перше в СРСР офіційне повідомлення під тиском міжнародної спільноти було зроблено аж 28 квітня. Тоді головна телевізійна програма новин “Врємя” о 21:00 лаконічно повідомила: “На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджено один із атомних реакторів. Вживаються заходи щодо ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створено урядову комісію”. Зрозуміти справжні масштаби трагедії із цього повідомлення було важко.

Для України Чорнобильська катастрофа стала національною трагедією, значною мірою змінила довкілля та прирекла на страждання мільйони людей. Граничне забруднення біосфери навколо ЧАЕС зумовило появу на карті України 30-кілометрової «зони відчуження», з території якої було здійснене масове переселення у інші регіони України.

Вид Чорнобильської АЕС після аварії. На передньому плані – зруйнований 4-й енергоблок. м. Прип’ять Чорнобильського району Київської області, травень 1986 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-236260

Дезактивація з повітря території 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Чорнобильський район Київської області, травень 1986 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-241760

Начальник військової автоінспекції сектору № 2 О. Решетняк регулює рух автотранспорту, що направляється в район аварії на Чорнобильській АЕС. Київська область, травень 1986 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-241765

Контрольно-пропускний пункт в с. Дитятки Іванківського району Київської області. 1986 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-186109

Радіологічний контроль автомобіля при виїзді із зони відчуження. Чорнобильський район Київської області, 13–14 травня 1986 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-231310

Сандружина колгоспу «Перемога» перевіряє санітарний стан криниці після аварії на Чорнобильській АЕС. смт Бородянка Київської області, 21 травня 1986 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-241732

Вид 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС після аварії. м. Прип’ять Чорнобильського району Київської області, 10 червня 1986 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-184334

Загальний вид Чорнобильської АЕС після аварії на 4-му енергоблоці. м. Прип’ять Чорнобильського району Київської області, 17 вересня 1986 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-241816

Будівництво саркофагу над 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. м. Прип’ять Чорнобильського району Київської області, 17 вересня 1986 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-241817

Начальник відділу механізації Всесоюзного об’єднання «Союзатоменергобуд» М. Константінов (у центрі) розмовляє з учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на тимчасовому полігоні, де випробовується техніка та обладнання перед відправкою в зону 4-го енергоблоку. м. Чорнобиль Київської області, 1986 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-211109

Будівництво укриття над 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. м. Прип’ять Чорнобильського району Київської області, 1986 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-211263

Чорнобиль. «Велике переселення»

Перше офіційне повідомлення в місцевих засобах масової інформації про аварію на Чорнобильській АЕС з’явилося лише через 36 годин: опівдні 27 квітня на припʼятському радіо оголосили про «тимчасову евакуацію» мешканців Прип’яті – найближчого до Чорнобильської АЕС міста з населенням близько 50 тис.

Місто розділили на 5 секторів, у кожному з яких призначили відповідальних. Працівники штабу обійшли квартири. Рекомендували зачиняти вікна, балкони, вимкнути електроприлади, перекрити воду та газ, взяти з собою особисті речі, документи та продукти харчування на перший час. Інші речі, наприклад, посуд і дитячі іграшки, вивозити не дозволили. Брати домашніх тварин було категорично заборонено.

Аби зменшити кількість багажу та не викликати ажіотаж, людям сказали, що за три дні вони зможуть повернутися додому. О 13:50 жителі зібралися біля під'їздів будинків, а від 14-ї – почали прибувати автобуси. О 16:30 евакуацію населення з міста закінчили. Вивезли 44,5 тис. осіб. У Прип’яті залишилося 5 тис., які були залучені до невідкладних робіт.

2 травня 1986 року, на 6-й день після аварії, радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС. До 6 травня евакуювали понад 115 тис. людей із 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС. Пізніше її назвали Чорнобильською зоною відчуження, до якої увійшли північ Поліського та Іванківського району Київської області (там розташована електростанція, міста Чорнобиль і Припʼять), а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю. У зоні радіоактивного забруднення опинилися й 14 сіл Заставнівського та Кіцманського районів Чернівецької області. Село Киселів Кіцманського району віднесено до зони гарантованого (добровільного) відселення, інші 13 сіл – до зони посиленого радіоактивного контролю. Сотні невеликих селищ, що опинилися в епіцентрі забруднення, зрівняли з землею бульдозерами.

Більшість людей виселяли до сусідніх районів Київської області: Згурівського, Макарівського, Васильківського, Яготинського та інших. А для працівників Чорнобильської АЕС та їхніх сімей наприкінці 1986 року почали будувати наймолодше місто України – Славутич. Спорудження завершили в рекордно короткі терміни – перші мешканці заселилися у свої квартири вже в 1987–1988 роках.

Наприкінці серпня – на початку вересня 1986 року для людей, евакуйованих із Чорнобильської зони відчуження, побудували окремі житлові райони в кількох селах Київської області. Наприклад, у с. Трубівщині Яготинського району та с. Аркадіївці Згурівського району. А для переселенців з с. Лубʼянки Поліського району, які опинилися в 30-кілометровій зоні, побудували нове однойменне село у Васильківському районі Київської області.

Уперше провідати власні оселі та сходити на могили рідних на кладовищах у зоні відчуження переселенцям дозволили лише на поминальний тиждень після Великодня 1989 року.

Текст телеграми з пропозицією допомоги постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Травень 1986 р. Автор зйомки: О. Малаховський

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-241733

К. Дерконіс (праворуч), яка надала житло трьом родинам евакуйованих після аварії на Чорнобильській АЕС. м. Обухів Київської області, 7 травня 1986 р. Автор зйомки: О. Бормотов

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-241686

Мешканка с. Загальці М. Павличко з евакуйованими жительками Чорнобильського району (зліва направо) Г. Науменко, Г. Шарковець, Н. Стародуб, які в неї оселились. Бородянський район Київської області, 1986 р. Автор зйомки: О. Малаховський

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-211027

Жителі одного з населених пунктів Чорнобильського району Київської області після аварії на Чорнобильській АЕС. 13–14 травня 1986 р. Автор зйомки: Б. Градов

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-234198

Родини Андрусенків і Григоренків з радгоспу «Комсомолець Полісся» Чорнобильського району Київської області, евакуйовані з 30-ти кілометрової зони після аварії на ЧАЕС, які тимчасово мешкають у родині Петрусь с. Загальці. Бородянський район Київської області, червень 1986 р. Автор зйомки: В. Говоруха

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-165777

Будівництво селища для евакуйованих працівників колгоспу «Дружба» Чорнобильського району. Київська область, 1 липня 1986 р. Автор зйомки: В. Репік

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-211033

Діти-переселенці з 30-ти кілометрової зони після аварії на ЧАЕС біля свого нового будинку в с. Тернопільське. Макарівський район Київської області, липень 1986 р. Автор зйомки: Ю. Мосенжник

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-211003

Родина механізатора І. Дмитренка отримує хліб-сіль у своєму новому будинку в с. Тернопільське, збудованому для переселенців, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС. Макарівський район Київської області, липень 1986 р. Автор зйомки: Ю. Мосенжник

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-211010

Родина інженера-будівельника А. Шилана в новому будинку в с. Тернопільське, збудованому для переселенців, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. Макарівський район Київської області, 2 серпня 1986 р. Автор зйомки: Ю. Мосенжник

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-2110007

Голова Черкаського обласного відділу Товариства Червоного Хреста України І. Гретченко розмовляє з дітьми родини Ясинських із с. Феневичі, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Іванківський район Київської області, 1986–1990 рр. Автор зйомки: О. Малаховський

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-211228

Жителі с. Феневичі, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, під час вручення їм продуктових наборів. Іванківський район Київської області, 1986–1990 рр. Автор зйомки: О. Малаховський

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-211229

Одна з вулиць м. Прип’ять Київської області. На задньому плані – готель «Полісся». 1987–1989 рр. Автор зйомки: В. Репік

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-249910

Полігон для утилізації речей відселених жителів Чорнобильської зони відчуження. Київська область, 1987–1988 рр. Автор зйомки: Ю. Косін

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. ЦФт-008069

Родина Шпаковичів – останніх мешканців с. Мар’янівка, що постраждало від аварії на Чорнобильській АЕС, залишає свою домівку назавжди. Народицький район Житомирської області, липень 1990 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-242043

Діти з с. Ноздрище на шляху до сусіднього с. Нове Шарне, що входить до Чорнобильської зони відчуження. Ліворуч – брати Баранчуки. Народицький район Житомирської області, серпень 1990 р. Автор зйомки: В. Соловйов

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-242041

Дозиметрист вимірює рівень радіації на кладовищі, що входить до Чорнобильської зони відчуження. Чорнобильський район Київської області, травень 1998 р. Автор зйомки: В. Самохоцький

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-242347

«Жива» зона відчуження

Чорнобильська катастрофа кардинально змінила життя сотень тисяч людей і назавжди змінила ландшафт величезної території, що постраждала від радіоактивного забруднення. Площа Чорнобильської зони відчуження складає 36 545 тис. гектарів, тут колись нараховувалось 76 населених пунктів, у тому числі міста Чорнобиль, Прип’ять та залізнична станція Янів, з яких було евакуйоване населення.

У подальші роки поза цією зоною також проводилися радіологічні обстеження, за результатами яких на початку 1990-х рр. відселяли людей з територій, де забруднення було надто високим та становило небезпеку. Залежно від ступеня небезпеки, сформувалися зона безумовного (обов’язкового) відселення та зона гарантованого добровільного відселення. Їх межі не є сталими та можуть змінюватися, якщо дослідження підтвердять зміну рівня радіаційного забруднення.

Про те, що територія має увійти до природно-заповідного фонду, заговорили майже одразу після катастрофи. Однак перший крок у цьому напряму відбувся лише у 2007 році, коли відповідно до Указу Президента України на території площею 48 870 гектарів у межах зони відчуження й зони безумовного відселення було створено загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний».

У 2016 році на місці заказника з’явився радіаційно-екологічний біосферний заповідник, що займає частину зони відчуження та зони безумовного відселення. Його площа у понад 2,5 рази більша за площу Києва, і це нині найбільша природоохоронна територія в Україні.

Відсутність людини виявилася вагомішою, ніж вплив радіації, тож на більшості території зони відчуження почалося відновлення природного складу екосистем після століть досить активної господарської діяльності. Крім старих лісів, тут стало більше диких тварин, які почуваються впевненіше без загрози з боку людей. Та навряд можна сказати, що природа відновила сама себе, адже їй активно допомагали. Іноді ця допомога йшла на користь – наприклад, сюди завезли знаменитих коней Пржевальського з нині окупованої Асканії Нової. У сприятливих умовах невелика популяція виросла до понад ста голів. Присутність коней у переважно лісистій зоні необхідна – вони пасуться на закинутих полях, які нині стали луками, і не дають їм перетворитися на однорідний ліс. А це необхідно для убезпечення від пожеж: у суцільному лісі вони поширюються швидко, а у такій «мозаїці» лісів та лук – значно повільніше, а також легше піддаються локалізації та гасінню

2 грудня 2011 року зона відчуження знову стала доступною для відвідування в ознайомлювальних цілях. На сьогодні у Чорнобильській зоні оновлено маршрути відвідування, запроваджено електронні квитки, індивідуальний дозиметричний контроль та систему GPS-моніторингу пересування груп, удосконалюються механізми роботи туристичних операторів у зоні відчуження. Основна увага приділяється безпеці відвідувачів і дотриманню ними правил радіаційної безпеки.

Чорнобильська катастрофа – трагічний урок для всього людства та приклад того, як природа здатна відновлюватися навіть після найсерйозніших викликів. Якщо людина дасть їй шанс на відновлення.

Дозиметр із зафіксованими показниками рівня радіації на автомобільній покришці, залишеній ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Київська область, 1990 р. Автор зйомки: О. Малаховський

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-242049

Житель с. Ноздрище Д. Корчемлюк у Чорнобильській зоні відчуження засіває земельну ділянку. Народицький район Житомирської області, 1990 р. Автор зйомки В. Соловйов

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-242007

Христина Сапура, яка самовільно повернулася в с. Куповате у Чорнобильській зоні відчуження. Чорнобильський район Київської області, серпень 1990 р. Автор зйомки: В. Соловйов

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-211205

Жителька одного з сіл Чорнобильської зони відчуження біля своєї хати. Київська область, 1992 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. П-009906

Дорожній робітник неподалік Чорнобильської АЕС. Чорнобильський район Київської області, 1992 р. Автор зйомки: В. Соловйов, О. Малаховський

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-242114

Свині біля міждержавного автомобільного пункту пропуску Житомирської митниці. с. Мар’янівка Народицького району Житомирської області, квітень 1993 р. Автор зйомки: А. Колесник

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-242199

Кафе «Прип’ять» у Чорнобильській зоні відчуження. м. Прип’ять Київської області, 1993 р. Автор зйомки: В. Самохоцький

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 2-162123

Огорожена ділянка 10-кілометрової зони Чорнобильської АЕС. Чорнобильський район Київської області, 1993 р. Автор зйомки: А. Колесник

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-242160

Жінка, яка самовільно повернулася в с. Куповате у Чорнобильській зоні відчуження, порається на городі. Іванківський район Київської області, 1993 р. Автор зйомки В. Соловйов

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 2-162132

А. Євтушенко яка самовільно повернулася в с. Опачичі у Чорнобильській зоні відчуження. Іванківський район Київської області, квітень 1996 р. Автор зйомки В. Соловйов

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 2-162144

Дозиметрист вимірює радіаційний фон автомобіля на контрольно-пропускному пункті при в’їзді у зону відчуження Чорнобильської АЕС. Чорнобильський район Київської області, квітень 1996 р. Автор зйомки: В. Соловйов

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-242323

Загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга» у Чорнобильській зоні відчуження. Київська область, 1997–1998 рр. Автор зйомки Ю. Косін

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. ЦФт-008058

Коні Пржевальського в Чорнобильській зоні відчуження. Київська область, квітень 2000 р. Автор зйомки: В. Фалін

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-247534

Самосели, подружжя Мартиненків, Лідія Іванівна та Василь Свиридович у своїй оселі у с. Королівка Поліського району Київської області, що входить до зони обов’язкового відселення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. 6 січня 2003 р. Автор зйомки: В. Тарасов

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. 0-242828

Вид центральної частини м. Чорнобиля. Київська область, 28 листопада 2015 р. Автор зйомки О. Ткаченко

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. ЦФт-006433

Будівництво заводу з переробки рідких ядерних відходів поблизу 4-го енергоблоку ДСП «Чорнобильська АЕС». Київська область, 10 вересня 2002 р. Автор зйомки Л. Добровольський

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. ЦФт -002134

Завод із переробки відпрацьованого палива ДСП «Чорнобильська АЕС». м. Чорнобиль Київської область, 16 грудня 2002 р. Автор зйомки В. Репік

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. ЦФт -002744

Закинуті будинки у Чорнобильській зоні відчуження. м. Прип’ять Київської області, 28 листопада 2015 р.

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. ЦФт -006459

Будівництво заводу з підготовки відпрацьованого ядерного палива до зберігання у сховищі ДСП «Чорнобильська АЕС». м. Чорнобиль Київської області, 16 грудня 2002 р. Автор зйомки В. Репік

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. ЦФт -002745

Екскурсійний тур у зону відчуження. м. Прип’ять Київської області, 2020 р. Автор зйомки В. Бондар

З нових надходжень до Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву

Фрагмент відеофільму «А жити треба…» (Укртелефільм, 2001 р., реж. Г. Давиденко).

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, од. обл. А-705