«Алло! Говорить Харків! Всім! Всім! Всім! Працює перша в Україні радіотелефонна станція!» – цією фразою розпочалася історія українського радіомовлення 16 листопада 1924 року.
З того дня протягом десяти років Українське радіо мовило з Харкова. Із харківської радіомовної станції до слухачів звертались письменники Остап Вишня, П. Тичина, В. Сосюра та інші. 19 січня 1926 р. по радіо вперше в Україні пролунала опера «Камінний господар», поклавши початок регулярній трансляції спектаклів із театрів. Було створено Заслужений академічний симфонічний оркестр, Академічний оркестр народної та популярної музики Українського Радіо, хор Українського Радіо (нині – Академічна хорова капела Українського Радіо імені Платона Майбороди). Серед тих, хто стояв біля колиски Українського радіо – журналісти Ф. Солод, І. Прокопенко, С. Наварський, В. Попівський, І. Потирайло та інші.
У 1934 році Всеукраїнський комітет з радіофікації та радіомовлення переїхав до Києва. В умовах сталінського тоталітарного режиму переважна більшість матеріалів на радіо були агітаційними та пропагандистськими. В етері звучали політичні бесіди, лекції, новини, результати нарад тощо. В 1937 році вводиться єдина Всесоюзна сітка мовлення, що закріплює обов’язковість більшості передач Центрального радіо.
Восени 1941 року, під час Другої світової війни, Українське радіо евакуювалося знову до м. Харкова, а потім – вглиб території СРСР. Але незважаючи на те, що територія України була окупована, воно продовжувало працювати. 1 травня 1943 року з’явилися всім відомі позивні Українського Радіо – мелодія пісні на вірші Т. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».
У 1949 році на місці зруйнованих будинків поштамту та радіотрансляційної станції розпочинається будівництво київського телерадіоцентру на Хрещатику, 26 (нині – Будинок Українського радіо). Помітною подією в діяльності Українського радіо стає початок мовлення за кордон і створення у 1950 році Всесвітньої служби радіомовлення «Україна» (іномовлення). 22 квітня 1965 року розпочала своє мовлення радіостанція «Промінь», яка першою запропонувала слухачам долучатися до розмов у прямому етері.
Лише в кінці 1980-х голос Українського радіо зазвучав на повну силу. 24 серпня 1991 року Українське Радіо вело трансляцію з зали засідань Верховної Ради України, завдяки чому радіослухачі стали свідками проголошення Державної Незалежності України. Відповідно до Указу Президента України у січні 1995 року створюється Національна радіокомпанія України. З Хрещатика, 26 досі мовлять Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура та Всесвітня служба радіомовлення України. Загалом в Україні функціонують сотні державних радіоорганізацій: обласні, міські, районні редакції радіомовлення, державна телерадіокомпанія «Крим» в Автономній Республіці Крим, державні регіональні телерадіокомпанії в Києві та Севастополі.
Сучасні радіостанції пропонують слухачам широкий спектр програм, адресованих різним аудиторіям. У динамічному медіасередовищі саме радіо є найдоступнішим медіа, здатним охопити найширшу аудиторію та формувати суспільну думку й національну ідентичність. Сьогодні в умовах війни росії проти України радіо відіграє стратегічне значення. У населених пунктах, що місяцями перебували під російською окупацією, Українське Радіо було єдиним джерелом інформації для людей.
Радіо пройшло довгий шлях від традиційних радіохвиль до цифрової доби, трансформувавшись у вебрадіо та подкасти. Однак і через сто років воно залишається винятковим засобом зв’язку, який завжди йде в ногу з часом.
У фондах Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву зберігаються аудіовізуальні документи, що висвітлюють історію становлення українського радіомовлення. Архівна фонотека нараховує десятки тисяч аудіодокументів, створених на Українському радіо: інформаційно-аналітичні, публіцистичні, культурно-мистецькі, науково-просвітницькі, розважальні, музичні програми, радіоспектаклі, виступи державних та політичних діячів, митців, письменників, записи музичних колективів.
Представляємо для широкого загалу новий виставковий проєкт «Українське радіо: 100 років у етері» та презентуємо низку архівних документів зі своєрідного документального літопису цього засобу зв’язку. Радо запрошуємо усіх охочих ознайомитися з виставкою й поринути у захоплюючий світ радіомовлення.
