Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів зберігає значну колекцію фонозаписів поетичних та прозових творів у авторському виконанні українських письменників ХХ – ХХІ століття.

Черговий випуск «Звукових автографів часу» присвячуємо одному із найпристрасніших ліриків ХХ століття Андрію Самійловичу Малишку.

За життя поет видав близько 40 поетичних збірок. Понад 100 поезій Андрія Малишка покладено на музику. Багато з них через свою мега популярність стали, по-справжньому, народними: «Київський вальс», «Стежина», «Вчителько моя», «Ми підем, де трави похилі», «Ти – моя вірна любов», «Білі каштани», «Пролягла доріженька», «Цвітуть осінні тихі небеса» та ін. Малишкова «Пісня про рушник» («Рідна мати моя, ти ночей не доспала…») була перекладена 35 мовами і облетіла увесь світ, стала однією із яскравих візитівок України.

Представляємо вашій увазі поезію «Буду я навчатись мови золотої…» у виконанні автора. Запис 1960 року.