2 квітня минає сто двадцять років від дня народження одного з найвидатніших танцівників XX століття, хореографа, педагога Сержа Лифаря. Він очолював трупу паризької «Гранд-опера» понад 30 років, здійснив майже 200 постановок.

У 1947 заснував у Парижі Інститут хореографії при Гранд-Опера, з 1955 вів курс історії й теорії танцю в Сорбонні, був ректором Університету танцю, професором Вищої школи музики.

Серж Лифар зробив для розвитку балету стільки, що став почесним президентом Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО, кавалером найвищих нагород Франції: ордена Почесного легіону та ордена Літератури і мистецтва, володарем найвищої відзнаки балету – «Золотого черевичка» та премії «Оскар», нагороджений Золотою медаллю міста Парижа. І до кінця своїх днів ніжно любив свою Україну, стверджуючи: «Навіть прекрасний, блискучий Париж не зміг змусити мене, киянина, забути мій широкий, величний Дніпро».

На хвилі повернення в Україну постаті її славного сина у 1994 році при Національній опері України було створено ГО «Українська Академія Танцю», що працює сьогодні у статусі Коледжу хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря». Того ж 1994 року в Києві започатковано Міжнародний конкурс артистів балету і хореографів імені Сержа Лифаря, а з 1995 року також проводиться щорічний конкурс «Міжнародний фестиваль балету «Серж Лифар де ля данс».

Пропонуємо згадати талановитого артиста балету й переглянути відеоролик за документами архіву, до якого увійшли фрагменти відеофільму режисера Т. Баришпол «Лілія його життя (про С. Лифаря)» (ДТРК «Культура», 2006) з архівної колекції.